Математика в школах України

Методичні рекомендації щодо викладання математики у 2022/2023 навчальному році

Janta — Sun, 21 Aug 2022 19:11:47 GMT

Dodatok.6.matematika.20.08.2022.pdf (mon.gov.ua)

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році 5 клас

Математична освітня галузь У 2022/2023 навчальному році вивчення математики у 5 класі буде здійснюватися за Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 (далі – Державний стандарт), та Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 р. № 235 (далі – Типова освітня програма). Державний стандарт базової середньої освіти визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на рівні базової середньої освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, структуру та зміст базової середньої освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначено на основі компетентнісного підходу. Однією з ключових компетентностей є математична компетентність, що передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини. Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі; розвиток логічного мислення та психічних властивостей особистості; розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті. Реалізація мети ґрунтується на ціннісних орієнтирах. Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 7 до Державного стандарту.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з математичної освітньої галузі зазначені в додатку 8 до Державного стандарту і передбачають, що учень:

досліджує проблемні ситуації та виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів; моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії, плани дій для розв’язання проблем;

2 критично оцінює процес і результат розв’язання проблем; розвиває математичне мислення для пізнання і перетворення дійсності, володіє математичною мовою.

Міністерством освіти і науки України рекомендовано сім модельних навчальних програм «Математика. 5 – 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795). Вони розміщені на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України за покликанням (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkolizaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku) та офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за покликанням https://imzo.gov.ua/model-ni-navchalni-prohramy/matematychna-osvitnia-haluz/matematyka/.

У модельних навчальних програмах реалізовано компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі, базові знання, зазначені в додатку 7 Державного стандарту, та вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з математичної освітньої галузі, зазначені в додатку 8 Державного стандарту. У вступі авторами модельних навчальних програм розкрито характеристику навчального змісту, шляхи реалізації програми та особливості організації освітнього процесу. Для реалізації мети повної загальної середньої освіти, а також належної організації освітнього процесу кожен заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності освітню програму закладу освіти, яка розробляється на основі Типової освітньої програми і містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, створених на основі модельних навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами. Відповідно, заклад освіти може обрати одну із запропонованих модельних навчальних програм і на її основі створити навчальну програму закладу освіти. Типовим навчальним планом (додаток 3 до Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 19 лютого 2021 року № 235 (далі – Типова освітня програма), для вивчення математичної освітньої галузі в 5 класі рекомендовано 5 годин на тиждень. Слід зазначити, що навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на "рекомендований" навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

Згідно з пунктом 3 Додатку 3 до Типової освітньої програми кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі визначається закладом освіти самостійно у межах заданого діапазону – від мінімальної (4 год на тиждень) до максимальної (6 год на тиждень).

3 Як зазначено в п. 7 Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм із застосуванням таких основних форм та способів: усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування); письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами тощо); цифрової ( зокрема тестування в електронному форматі); практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів тощо).

У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети. Наказом Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 р. № 289 затверджено «Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»(далі – Рекомендації).

Згідно з Рекомендаціями серед основних видів оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом освіти, особлива роль відводиться формувальному оцінюванню. Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовано на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Також звертаємо увагу на важливість урахування мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання. Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.

4 Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою. Звертаємо також увагу, що для 5 класів за рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання. Період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя. Це обумовлено сукупністю тих змін, що відбуваються в шкільному середовищі й внутрішньому світі дітей 10-11-річного віку. А саме: збільшення обсягу й розмаїтість змісту освіти; збільшення ваги багатопредметного навчання й якісне ускладнення вимог, що пропонуються школяру різними вчителями з різним стилем викладання; на місце першої вчительки приходить новий класний керівник; відбувається перехід до кабінетної системи навчання. Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів; із психологічної – зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності. Адаптаційний період надає можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу. Недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніми завданнями, їх необхідно дозувати з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.

Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі, які навчатимуи\ть математиці учнів 5 класів, мають познайомитися з освітніми програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу. 6 – 11 класи Освітня галузь «Математика»

Вивчення математики у 6-11 класах у 2022/2-23 навчальному році буде здійснюватися за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392,

Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня і Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.

Учні 6 – 9 класів продовжують навчатись за навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804,

учні 10 – 11 класів – за навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407. Навчальні програми розміщені на сайті МОН України.

Режими доступу: для 6-9 класів 5 https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9- klas/onovlennya-12-2017/5-programa-z-matematiki.docx ;

для 8-9 класів з поглибленим вивченням математики https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9- klas/matematika-algebra-geometriya.pdf ;

для 10-11 класів: рівень стандарту https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11- klas/2018-2019/matematika.-riven-standartu.docx ;

профільний рівень https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-

10-11- klas/2018-2019/matematika-profilnij-rivenfinal.docx ;

початок вивчення на поглибленому рівні з 8 класу https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-

10-11- klas/2018-2019/matematika-poglibl-rivenfinal.docx .

Навчальні програми укладено на компетентнісній основі. Розставлені наголоси на формування практичних навичок для подальшого їх застосування в реальному житті замість опрацювання великого об’єму теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці. Шкільний курс математики спрямований не лише для розвитку математичної компетентності, а й інших ключових компетентностей. У програмах наведено таблицю з переліком ключових компетентностей, та завданнями, покладеними на математику для їх розвитку. Пропонуємо, працюючи з учнями, приділити більше уваги прикладній спрямованості математики, використовувати завдання, що розвивають уміння бачити математику в реальному світі, застосовувати вивчені формули та способи розв’язування математичних задач для досягнення особистих (повсякденних, життєвих) цілей і потреб. Зосереджуватись не лише на задачах на відсоткові розрахунки, на прийнятті рішень стосовно особистих та колективних фінансових питань, а й на завданнях, у яких необхідно пояснити або обґрунтувати власну думку, спираючись на результати виконаних розрахунків, довести або спростувати твердження на підставі отриманих результатів обчислень. Використовувати завдання на аналіз графіків і діаграм, розшифрування представлених там даних, пояснення їх. Для розвитку вмінь учнів розв’язувати геометричні задачі так званої «практичної» спрямованості більше уваги приділяти формуванню в учнів умінь і навичок, будувати й досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи в життєвих ситуаціях. Також під час роботи з учнями на уроках математики варто звертати увагу на такі комплексні завдання, для виконання яких необхідно поєднувати як алгебраїчні, так і геометричні знання й уміння, знаходити різні способи вирішення однієї проблеми. Досягненню таких цілей 6 також можуть сприяти як уроки з міжпредметними зв’язками, так і інтегровані уроки. Як і раніше вчитель може змінювати порядок вивчення тем, якщо це не порушує логіку викладення навчального матеріалу. На початку 2022/2023 навчального року рекомендуємо організувати проведення діагностування рівня навчальних досягнень учнів за попередній навчальний рік та врахування результатів діагностування при плануванні подальшої роботи із систематизації, узагальнення та закріплення навчального матеріалу, що вивчався учнями дистанційно. Також рекомендуємо у календарно-тематичному планування передбачити збільшення навчального часу на узагальнення та закріплення навчального матеріалу за попередній навчальний рік.

Варто нагадати, що навчальна програма з математики (Алгебра і початки аналізу та геометрія) для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розрахована на 3 години на тиждень. Вивчаються 2 окремих предмета: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». У І семестрі 10 класу виділяється 2 години на геометрію та 1 година на алгебру і початки аналізу, у ІІ семестрі навпаки – 1 година на геометрію та 2 години на алгебру і початки аналізу. Разом на вивчення алгебри і початків аналізу відводиться 54 години протягом року, а на геометрію 51 година. Наприкінці кожної теми з алгебри і початків аналізу та з геометрії вчитель проводить тематичне оцінювання. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми, крім оцінок за ведення зошита. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків аналізу, і окремо - з геометрії. Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню передбачено оцінювання учнів 10-11-х класів з математики. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) і здійснюється округлення до цілого числа. Наприклад, учень/учениця має семестрові оцінки 8 з алгебри і початків аналізу та 9 - з геометрії. Тоді середнє значення становитиме (8+9):2=8,5≈9. Отже, семестрова оцінка з математики – 9. Семестрова оцінка з математики у класному журналі виставляється без дати на сторінці з алгебри і початків аналізу в стовпчик із надписом «І семестр. Математика», «ІІ семестр. Математика» та на сторінці зведеного обліку. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2008 року № 496. Коригована семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне скоригованих семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа за наведеним вище прикладом. Виставляється коригована семестрова оцінка з математики на сторінку з алгебри і початків аналізу.

7 Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок з математики. Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «Річна. Математика». На сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів річна оцінка з математики виставляється у стовпчик «Математика». Можливе виділення додаткових годин із варіативного складника навчального плану. Розподіл додаткових годин між алгеброю і початками аналізу та геометрією залишається на розсуд вчителя. Додаткові години поповнюють години резерву. В свою чергу години резерву вчитель, на власний розсуд може витрачати на систематизацію та повторення матеріалу на початку та в кінці року, збільшення кількості годин на кожну із вказаних тем, зокрема для внесення змін до орієнтовного календарно-тематичного плану. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з природничоматематичних дисциплін є: - розв'язування задач і вправ; - складання таблиць, схем, тощо; - виконання проєктів; - самостійні та контрольні роботи. В залежності від видів письмових робіт виділяються зошити, які зберігаються в класі та зошити, що зберігаються в учнів. Кількість і призначення учнівських зошитів визначається вчителем. Для контрольних робіт передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального року в закладі загальної середньої освіти. Для запобігання перевантаження учнів час проведення тематичних (контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора закладу загальної середньої освіти за погодженням із вчителями. Під час планування тематичних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального року. При перевірці зошитів оцінюється лише правильність записів. Почерк, охайність та форма запису не є предметом оцінювання.

Зошити з математики, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються:

у 5 – 6 класах— не рідше ніж один раз на два тижні;

у 7 – 11 класах— не рідше один раз на місяць.

Оцінка за ведення зошитів виставляється у класний журнал, але на враховується при тематичному оцінюванні.

Зауважимо, що в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти можна використовувати лише ту навчальну літературу, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України і зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах. Зокрема з математики

8 https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68Las2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit#gid=883367929.

Електронні версії підручників та навчальних посібників серії «Шкільна бібліотека» розміщені в електронній бібліотеці ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» https://lib.imzo.gov.ua/ .

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в школах України», матеріали сайту PISA (http://pisa.testportal.gov.ua/).

Методичні рекомендації про викладання математики у 6 – 9 класах та у 10 – 11 класах закладів загальної середньої освіти містяться в інструктивнометодичних листах Міністерства освіти і науки України, підготовлених у 2014 – 2021 роках.

Календарно-тематичне планування з математики 5 – 11 класів на 2022 – 2023 навчальний рік

Janta — Tue, 02 Aug 2022 08:32:55 GMT

1) Автор: Пилипенко Вікторія Юріївна

Календарно-тематичне планування з математики 5 – 11 класів на 2022 – 2023 навчальний рік

Модельна навчальна програма. Математика. 5-6 класи для закладів загальної середньої освіти (автори Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Пихтар М.П., Рубльов Б.В., Семенов В.В., Якір М.С.)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

МАТЕМАТИКА 5–9 класи

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

МАТЕМАТИКА 10 – 11 класи

Алгебра і початки аналізу та геометрія для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407

Завантажити:

календарне планування 2022-2023

Електронні версії підручників

Janta — Mon, 19 Jul 2021 19:10:36 GMT

Електронні версії підручників для учнів 1-х класів

Структура 2021/2022 навчального року:

Janta — Mon, 19 Jul 2021 18:44:24 GMT

І семестр: з 1 вересня до 24 грудня 2021 року

ІІ семестр: з 10 січня до 27 травня 2022 року

Канікули: Осінні: з 25 до 31 жовтня 2021 року

Зимові: з 25 грудня 2021 року до 9 січня 2021 року

Весняні: з 28 березня до 3 квітня 2022 року

Літні: з 30 травня до 31 серпня 2022 року

Як організувати освітній процес у 2021/2022 навчальному році?

Janta — Mon, 19 Jul 2021 18:44:24 GMT

ЩО ДОСЛІДИТИ В ЗАКОНІ, ЩОБ ОРГАНІЗУВАТИ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Організація освітнього процесу врегульована Законом України “Про повну загальну середню освіту “ (стаття 10). У цій статті треба звернути увагу на те, що:

Освітній процес організовується, зокрема, відповідно до освітньої програми;
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб;
Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається в День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року;
Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо;
Безперервна навчальна діяльність учнів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 35 хвилин (для 1 року навчання), 40 хвилин (для 2–4 років навчання), 45 хвилин (5–12 років навчання), крім випадків, визначених законодавством.

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Крок 1. Дослідити нормативні документи, які регламентують формування освітньої програми й ті кроки, які має здійснити школа. А саме:

Стаття 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту“;
Відповідні Державні стандарти повної загальної середньої освіти. Звертаю вашу увагу, що наступний рік буде унікальним, бо діятимуть 2 державні стандарти, а не 3, як із 2018 року: Державний стандарт початкової освіти й Держстандарт для 5–11 класів. А через рік знову діятимуть 3 державні стандарти;
Накази МОН “Про затвердження типових освітніх програм”;
Навчальні програми (сайти МОН, ІМЗО, щорічний лист МОН про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання в закладах освіти (цей лист вийде впродовж липня на сайті ІМЗО);
Санітарний регламент для ЗЗСО (варто періодично поновлювати в пам’яті й досліджувати гранично-допустиме навчальне навантаження).

Крок 2. Вивчити індивідуальні освітні запити учнів, аби сформувати варіативний складник та предмети, які вивчатимуться на профільному рівні в 10–11 класі.

Крок 3. Схвалити й затвердити програму на засіданні педагогічної ради.

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Крок 1. Дослідити такі документи:

Стаття 1 Закону України “Про повну загальну середню освіту“;
Стратегію розвитку закладу освіти;
Річний план роботи ЗЗСО;
Санітарний регламент для ЗЗСО;
Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти.

Крок 2. Опрацювати критерії оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (Додаток до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти); користуватися Абеткою для директора.

Крок 3. Провести самооцінювання в закладі освіти – для того, щоби сформувати, вивчити, покращити освітнє середовище, врахувати результати самооцінювання під час формування стратегії розвитку ЗСО та річного плану.

ЯК ПРАЦЮВАТИ ЗІ СТРУКТУРОЮ І ТРИВАЛІСТЮ НАВЧАЛЬНИХ РОКУ, ТИЖНЯ І ДНЯ

Крок 1. Дослідити:

Поради: Коли ви формуєте структуру навчального року, маєте врахувати норму, яка набула чинності разом із Законом “Про повну загальну середню освіту”. Йдеться про те, що учні 1–11 класів мають навчатися не більше 175 днів. Ця норма не діяла з 2010 до 2020 року.

Також режим роботи закладу освіти треба врегулювати окремим наказом. Обов’язково треба підлаштувати структуру й режим роботи відповідно до умов пандемії. Наприклад, розвести класи, якщо це можливо. Можна спиратися на санітарний регламент.

До того ж треба врегулювати питання щодо організації дистанційного навчання. Якщо ви розраховуєте, що кілька днів у тиждень діти будуть навчатися дистанційно, то це треба вказати в наказі чи додатку до наказу: для яких класів, у які дні. Структура не може дублювати те, що було кілька років тому, не враховуючи умови пандемії.

Крок 2. Ухвалити рішення педагогічної ради, затвердити наказом керівника.

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Відповідно до статті 41 ЗУ “Про освіту “ створена система забезпечення якості освіти, яка включає:

внутрішню систему забезпечення якості освіти;
систему зовнішнього забезпечення якості освіти;
систему забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти – це сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів. Вони безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учнів.

Про це йдеться в Наказі МОН від 30.11.2020 №1480 “Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти”.

Що робити

Користуватися “Абеткою для директора”, у якій йдеться про алгоритми, методи і критерії організації внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
Керуватися Наказом МОН “Про затвердження порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти“;
Керуватися своїми напрацюваннями й досвідом, які враховують особливості вашої школи.

З критеріями оцінювання можна ознайомитися в додатку до Наказу МОН №17 “Про порядок проведення інституційного аудиту”. На що треба звернути увагу, позначено в цьому документі. Жовтим відмічено те, що має бути сформовано в закладі загальної середньої освіти. Наприклад, йдеться про стратегію розвитку, яка має затвердити засновник закладу і яка має містити фінансову складову.

Важливо:

Стратегію розвитку формує заклад освіти, але залучає до цього учасників освітнього процесу.
Річний план роботи має бути “живим”. Це документ, до якого постійно повертаються, де роблять помітки, що виконано, а що ні, що треба зробити найперше, а що – перенесли на наступний семестр, у разі потреби, вносять зміни на засіданні педагогічної ради.

Отже, ми маємо ухвалити 3 основні документи:

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти;
Річний план роботи;
Стратегію розвитку закладу освіти.

Буде добре, якщо ці 3 документи будуть взаємопов’язані між собою й доповнюватимуть один одного. Наприклад, у положенні ви визначили, що проводитимете самооцінювання за 4 напрямами. Ті ж 4 напрями мають бути відображені в стратегії розвитку закладу освіти, і за ними ж має бути сформований річний план.

Важливо: Нормативних документів, які регламентують структуру річного плану або стратегії, особливості написання, немає. Тому можна формувати їх, як зручно. Однак у закладів, які стали ліцеями або планують ними стати стратегія розвитку має бути не менш ніж на 5 років. В інших випадках терміну немає. Рекомендації до формування цих документів можна знайти на сайті Державної служби якості освіти.

А ще індивідуальну освітню траєкторію розробляють тільки для дітей, які навчаються на індивідуальній або інклюзивній формі навчання. Однак інші діти, які також можуть потребувати індивідуальної освітньої траєкторії, можуть залишатися поза увагою. Однак їхні потреби також треба враховувати!

Індивідуальна освітня траєкторія може розроблятися як за заявами батьків, так і за власною ініціативою педагогічних працівників з обговоренням на засіданні педради та повідомляючи батькам.

ЯК ПРОВОДИТИ САМООЦІНЮВАННЯ ШКОЛИ

Мають бути призначені відповідальні особи: одна чи кілька або робочі групи, або одна робоча група, залежно від того, чи ви проводите комплексне самооцінювання за 4 напрямами чи за 1 напрямом. Якщо йдеться про кілька напрямів, то кожен із них має свою робочу групу.
Керівник закладу не може сам проводити самооцінювання! Мають бути залучені учасники освітнього процесу: представники учнівського самоврядування, вчителі й батьки.
До оцінювання управлінських процесів ви можете залучати своїх колег, керівників або заступників керівників інших шкіл, особливо тих, хто вже пройшли інституційний аудит і тих, хто пройшли навчання на освітніх експертів. Також це можуть бути представники різних асоціацій, як-от асоціація керівників міста, України чи району.
Найголовніше – самооцінювання передбачає обговорення, оприлюднення і врахування результатів на майбутнє.

Ви самі можете визначити, у який спосіб проводити щорічне самооцінювання. Наприклад, комплексне, за певними напрямами чи за рівнями освіти. Кожен заклад освіти може обрати для себе модель.

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Потрібні:

Наказ про проведення самооцінювання;
Затвердити склад робочої групи (робочих груп);
Провести оцінювання (фіксація результатів + напрацювання рекомендацій);
Обговорити результати на засіданні педагогічної ради;
Наказ про підсумки самооцінювання;
Ухвалити управлінські рішення та врахувати результати самооцінювання (внести зміни до річного плану роботи, Стратегії розвитку ЗО; врахувати під час розроблення документів на наступний навчальний рік, якщо самооцінювання відбувалося у квітні-травні).

Методичні рекомендації, які допоможуть організувати освітній процес:

5 ЗАПИТАНЬ ВІД СЛУХАЧІВ

Які терміни затвердження освітньої програми?

Відповідь фахівчині: До початку нового навчального року. Вона має бути розміщена на сайті школи чи сайті засновника.

Якщо школа стає філією, хто має складати навчальні програми та навчальний план?

Відповідь фахівчині: Школа не стає окремою юридичною особою. Команда опорної школи та філій складає освітню програму для опорного закладу освіти, враховуючи особливості всіх філій. Затверджує програму директор опорного закладу.

Чи обов’язково оприлюднювати річний план?

Відповідь фахівчині: Обов’язкової вимоги немає, але він може бути розміщений на сайті школи.

Чи обов’язково в освітню програму включати щорічні критерії оцінювання?

Відповідь фахівчині: Обовязково, тому що в статті 11 ЗУ “Про повну загальну середню освіту” додана нова вимога “Опис інструментарію оцінювання”.

Чи обов’язково наприкінці року писати в журналі кількість годин і “програму виконано”?

Відповідь фахівчині: Якщо таке рішення ухвалили в закладі освіти рішенням педради та прописано в наказі керівника щодо оформлення документів, то так. Але це не закріплено на рівні закону чи наказу.

Структура 2020-2021 навчального року

Janta — Thu, 06 Aug 2020 14:01:10 GMT

Орієнтовна структура 2020/2021 навчального року:

І семестр - з 01.09.2020 р. по 25.12.2020 р.

ІІ семестр - з 11.01.2021 р. по 28.05.2021 р.

Канікули:

- осінні - з 26.10 по 01.11.2020 р.

- зимові - з 25.12.2020 р. по 10.01.2021 р.

- весняні - з 22 по 28 березня 2021 р.

ЛИСТИ МОН УКРАЇНИ

Лист МОН України від 22.07.2020 року №1/9-394 "Перелік навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році"

Лист МОН від 20.07.2020 № 1/9-385 “Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок”

Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Лист МОН № 1/9-420 від 05.08.2020 року https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/75559/

Збірник календарно-тематичних планувань з математики

Janta — Thu, 06 Aug 2020 13:54:04 GMT

Календарно-тематичне планування з математики для 5-7 класів

Календарно-тематичне планування з математики 5-9 класи

Календарно-тематичне планування з математики 5-9 класи варіант 2

Календарно-тематичне планування з математики для 5-11 класів

Календарно-тематичне планування з геометрії (профільний рівень) 11 клас

Календарно-тематичне планування з математики (Рівень стандарту) 11 клас

Календарно-тематичне планування з алгебри і початків аналізу (профільний рівень) 11 клас

Календарно-тематичне планування з геометрії 11 клас

4-9 клас онлайн-тести математика

Janta — Mon, 18 May 2020 16:08:33 GMT

4 клас

5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

Тести ЗНО онлайн з математики

Janta — Mon, 30 Dec 2019 19:12:14 GMT

Тести ЗНО онлайн з предмета

«Математика»

2019

2018

2017

2016

2015

2014

2013

2012

2011

2010

2009

ЗНО онлайн 2009 року з математики – основна сесія

2008

ЗНО онлайн 2008 року з математики – основна сесія

2007

ЗНО онлайн 2007 року з математики – основна сесія

Всі запитаня з предмета

У розділі розміщені тести ЗНО онлайн з математики, що були запропоновані для виконання абітурієнтам під час основних та додаткових сесій зовнішнього незалежного оцінювання, а також варіанти тестів, що пропонувались абітурієнтам під час пробного зовнішнього незалежного оцінювання.

Під кожним завданням у тестах з математики ви знайдете посилання на опис правильного виконання завдання та схему його оцінювання.

Спосіб виконання всіх завдань у запропонованих тестах ЗНО онлайн з математики максимально наближений до реального тесту, а форма відповіді відповідає виду, що пропонується абітурієнтам у бланку відповідей під час проходження реальних тестів ЗНО.

Після виконання всіх тестів вам будуть надані правильні відповіді на всі завдання та розраховано ваш результат у тестових та рейтингових балах.

Після завершення тесту буде зазначено час, який ви витратили на його виконання. Ви можете завершити тест достроково натиснувши відповідну кнопку поряд із кожним завданням.

Також, за останнім посиланням у списку тестів на цій сторінці, ви можете відкрити повний список всіх тестових завдань зовнішнього незалежного оцінювання з математики. У цьому варіанті проходження ЗНО онлайн ви отримуєте правильну відповідь на кожне завдання відразу після його виконання.